Крупы википедия: Круп — Вікіпедія

Содержание

Круп — Вікіпедія

Круп (або стенозуючий ларинготрахеобронхіт) — синдром ураження верхніх дихальних шляхів, що призводить до набряку слизової оболонки гортані та верхніх відділів трахеї або до перекриття просвіту гортані плівками, що утворились внаслідок окремого патоморфологічного виду запалення — крупозного фібринозного. Це заважає нормальному диханню, приводить до гострої дихальної недостатності. Якщо не відновити прохідність дихальних шляхів, то наступає смерть від асфіксії.

У медицині використовують термін «круп» для узагальнення таких станів: гострий стенозуючий ларинготрахеїт (несправжній круп), дифтерійний круп (справжній круп), бактеріальний трахеїт, ларинготрахеобронхіт та низхідна бронхопневмонія на тлі ларинготрахеобронхіту[1].

Таким чином, в залежності від характеру патологічного процесу виділяють:

  • справжній круп — коли відбувається закриття просвіту гортані запальними ексудатами (плівками). Найчастіше це відбувається за дифтерії, рідше — за нечисленних тяжких випадків некротичних ларингітів різної природи, за пухлин гортані.
  • несправжній круп — коли закриття просвіту гортані відбувається внаслідок набряку слизової оболонки її. Несправжній круп — це поширений синдром, що спостерігають у 15 % дітей віком переважно від 6 місяців до 5–6 років при виникненні в них різних ГРВІ. Підлітки та дорослі рідко хворіють на несправжній круп, тому що в них просвіт гортані є значно ширшим, і повне закриття нормального за розмірами просвіту є неможливим. Несправжній круп може відбуватися у дорослих, які мають хронічний ларингіт, пухлини гортані, наслідки травм гортані.

Слово круп походить з ранньої новоанглійської мови від дієслова croup (хрипло кричати, каркати). Вперше для позначення хвороби це слово було використане в Шотландії та набуло популярності у XVIII сторіччі.[2] Про дифтерійний круп було відомо ще у Стародавній Греції від часів Гомера. У 1826 році французький лікар П'єр Бретонно відокремив вірусний круп від дифтерійного крупу.[3] Він запровадив назву «несправжній круп» по відношенню до вірусного крупу та назву «справжній круп» для визначення хвороби, яку спричинює дифтерійна бактерія.[4] Завдяки ефективній вакцинації дифтерійний круп у країнах розвиненої медицини зараз майже не спостерігають.[3]

Відмічено, що несправжній круп спричинюють у такому порядку ранжирування за частотою та значимістю:

  1. Віруси парагрипу
  2. Респіраторно-синцитіальний вірус
  3. Аденовіруси
  4. Ентеровіруси
  5. Людський бокавірус
  6. Коронавіруси
  7. Риновіруси
  8. Реовіруси
  9. Метапневмовіруси
  10. Віруси грипу A та B
  11. Вірус кору
  12. Вірус простого герпесу
  13. Вірус вітряної віспи/оперізуючого герпесу.

Справжній круп практично цілком асоціюють з дифтерійним ураженням гортані.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Парагрип.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті ГРВІ.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Дифтерія.

Несправжній круп[ред. | ред. код]

Віруси проникають в епітелій глотки, гортані та інших дихальних шляхів і спричиняють там запалення. Патоморфологічні зміни включають розвиток катарального запалення дихальних шляхів, некрозу і відторгнення епітелію, набряку слизової оболонки, надлишкової секреції слизу та інтерстиціальної інфільтрації легень. Надмірний набряк слизової оболонки зумовлює обструкцію дихальних шляхів, у дітей переважно доводячи до стану крупу.

Справжній круп[ред. | ред. код]

У місці проникнення і розмноження збудника під дією дифтерійного токсину й інших додаткових факторів ушкодження (гіалуронідаза, нейрамінідаза тощо) виникає місцева запальна реакція. У подальшому токсин проникає в клітини слизової оболонки, де утворює вогнища місцевого некрозу. Надалі завдяки дії тромбокінази активується перехід фібриногену у фібрин, завдяки чому утворюються такі характерні фібринозні плівки. У місцях, що вкриті одношаровим циліндричним епітелієм (гортань, трахея, бронхи) характерний розвиток так званого крупозного типу фібринозного запалення. Такі плівки нещільно спаяні та легко відшаровуються, але при цьому здатні швидко закрити просвіт гортані.

Близько 15 % дітей віком переважно від 6 місяців до 5 — 6 років захворюють на несправжній вірусний круп, основними факторами розвитку якого є парагрип, респіраторно-синцитіальна інфекція, рідше інші хвороби.[5][6] Майже у 5 % дітей цієї вікової групі причиною госпіталізації є круп. В рідких випадках на несправжній круп можуть захворіти діти від 3 місяців до 15 років. Хлопчики хворіють у півтора рази частіше, ніж дівчатка. Несправжній круп більш поширений восени.

[5]

При дифтерії, яка є основною причиною справжнього крупу, основний механізм передавання — повітряно-крапельний. Бактеріовиділення у хворого починається з кінця інкубаційного періоду й триває до повної санації ротоглотки, у деяких випадках може формуватися вторинне носійство. При спалахах дифтерії первинними носіями можуть бути до 10 % зовнішньо здорових людей. Захворюють на дифтерійний справжній круп переважно діти. Сприйнятливість до дифтерійної інфекції залежить від напруженості антитоксичного імунітету, індекс контагіозності коливається від 10 до 15 %. Сезонність — осінньо-зимова.

Стрідор як головний симптом будь-якого крупу[ред. | ред. код]

Стрідор є загальним симптомом у пацієнтів з початковим крупом. Поява цього акустичного феномену у дитини є чітким посиланням до батьків аби підняти тривогу і звернутися до відділення невідкладної допомоги. Стрідор відчувають як виразний різкий, пронизливий музичний звук на вдиху. який утворюється внаслідок проходження турбулентного потоку повітря через частково перегороджені верхні дихальні шляхи. Така часткова обструкція дихальних шляхів може відбуватися як на рівні надгортанника, голосової щілини, ділянки нижче голосових зв'язок і/або трахеї. При вдиху ті ділянки дихальних шляхів, які легко западаються, (наприклад, у ділянці надгортанника) замикаються через негативний тиск у просвіті дихальної трубки, що утворився при вдиху. Ці ж ділянки змушено розправляються при видиху

[7].

Стрідор можна почути як на вдиху, так і на видиху, іноді на обох фазах дихання (двофазний). Якщо його відчувають на вдиху, то це означає обструкцію саме гортані, якщо на видиху — трахеобронхіальну обструкцію. Двофазний стрідор вказує на ураження ділянки нижче голосових зв'язок або голосової щілини. Гострий початок стрідору на вдиху є чіткою рисою крупа. Стрідор на видиху є менш чутним.

Несправжній круп[ред. | ред. код]

Серед проявів несправжнього крупу виділяють «гавкаючий» кашель, стрідор (свистячий дзвінкий шум частіше всього при вдиху), захриплість та задишка, які зазвичай погіршуються вночі, неспокій, іноді явне збудження.[8] «Гавкаючий» кашель часто порівнюють з криком тюленя чи морського лева.

[5] Плач може посилити задишку, а задишка може свідчити про звуження дихальних шляхів. При погіршенні стану хворого задишка може наростати.[8] Ознаки несправжнього крупу можуть проявлятися у незначний, середній чи тяжкій формі, але часто стан погіршується вночі. Серед інших ознак — гарячка, риніт (типові симптоми застуди). У тяжких випадках — втягнення міжреберних проміжків, задишка, ціаноз.[8][9] Слинотеча та хворий вигляд є також типовими симптомами інших захворювань.[9]

Ступінь тяжкості несправжнього крупу[ред. | ред. код]

Для визначення тяжкості захворювання на круп найчастіше використовують шкалу Вестлі. Ця система застосовують швидше для дослідження хвороби, ніж у клінічній практиці.[5] Вона складається з п'яти параметрів: рівень свідомості, ціаноз, стрідор, проходження повітря та втягнення міжреберних проміжків. Кожному з цих параметрів надається певна оцінка. Сума цих оцінок визначає важкість хвороби.[5] Оцінку кожного з параметрів записують у правій частині таблиці. Сума параметрів може коливатися від 0 до 17 балів.

  • Оцінка ≤ 2 означає легкий круп. Кашель присутній, але немає стрідора.
  • Оцінка 3–5 означає середній круп — захриплість і деякі інші ознаки.
  • Оцінка 6–11 означає тяжкий круп. Присутність стрідора і ателектаза.
  • Оцінка ≥ 12 означає можливість дихальної недостатньості. Кашель і захриплість можуть бути не присутніми у цьому стані.

Справжній круп[ред. | ред. код]

При ларинготрахеальній дифтерії загально-інтоксикаційний синдром виражений помірно завдяки слабкому всмоктуванню токсину. Тяжкість стану обумовлена розвитком виразної гіпоксії внаслідок порушення прохідності дихальних шляхів, обтурації їх плівками. Чим нижче рівень патологічного процесу (бронхи і навіть бронхіоли), тим більше виражені ознаки гострої дихальної недостатності. Дифтерія гортані має легший перебіг у дорослих, ніж у дітей. Це пов'язано з анатомічними особливостями дитячого віку. Тому класична тріада дифтерійного крупу характерна саме для дітей — осиплий голос, грубий гавкаючий кашель і голосне стенотичне дихання. Ці прояви можуть бути відсутні у дорослих.

Дифтерійний круп у своєму розвитку проходять послідовно 3 стадії:

  • I-а стадія — катаральна, коли при ларингоскопії виявляють лише набряк та ціаноз/гіперемія слизової оболонки. При цій стадії загальний стан хворого порушений мало — загальна слабкість, відсутність апетиту, температура тіла може залишатися нормальною або субфебрильною. Клінічні симптоми наростають поступово. За кілька годин з'являється вологий кашель, сиплість голосу, за добу кашель стає гавкаючим.
  • II-а стадія — стенотична. За 2-3 доби при відсутності лікування круп переходить до наступної стадії — стенотичної. Виникає утруднення при вдиханні повітря. Дихання стає голосним. З'являється втягнення міжреберних проміжків. Голос афонічний, кашель — беззвучний. Хворі неспокійні, не знаходять собі місця у постелі. Наростає ціаноз губ, кінчика носа, пальців. Тони серця приглушені, наростає тахікардія. Артеріальний тиск може дещо знижуватися. Тривалість цього періоду коливається від кількох годин до 2-3 діб.
  • III-а стадія — асфіктична, вона характеризується наростаючими ознаками гострої дихальної недостатності. Дихання часте, поверхневе, аритмічне, наростає ціаноз. Хворі намагаються зайняти більш вигідне, зручне положення. Пульс частий, аритмічний, знижується артеріальний тиск. Від значної гіпоксії страждає перш за все ЦНС, що проявляється сплутаністю свідомості, потім її втратою, судомами і смертю.

У тому випадку, коли ушкоджене усе трахеобронхіальне дерево, клінічні симптоми можуть наростати дуже швидко. З моменту появи перших ознак захворювання до смерті від асфіксії проходить від декількох годин до 2-3 діб. Особливу загрозу являє собою наявність плівок у трахеї. Рухливий неспокій хворого і кашель сприяють відторгненню плівок. «Сівши» на біфуркацію трахеї вони призводять до раптової смерті.

Діагностику крупу здійснюють на основі клінічних ознак захворювання.[6] Перш за все, необхідно виключити інші захворювання, які призводять до блокування верхніх дихальних шляхів, особливо епіглотит, потрапляння чужорідного тіла у дихальні шляхи, злоякісний стеноз гортані, набряк Квінке, ретрофарінгеальний абсцес.

Зазвичай рентгенографію не проводять, проте, якщо це обстеження було зроблено, воно показує так зване шпилеподібне звуження трахеї, назване так через схожість з шпилем будівлі. Але у половині випадків цю ознаку не виявляють.[9] Ларингоскопію проводять при підозрі на справжній круп і вкрай рідко при несправжньому, тільки тоді, коли існують нерозв'язані протиріччя у клінічних проявах.

З обережністю проводять дослідження дихального секрету на наявність вірусів або їх антигенів, бо це може спричинити зайве подразнення дихальних шляхів. Для підтвердження діагнозу вірусного крупу використовують дослідження носоглоткового слизу (реакція імунофлюоресценції, виділення на культурах клітин тощо), якого отримано шляхом аспірації (відсмоктування слизу за допомогою катетера, що вводиться через ніс). Для підтвердження дифтерійного крупу проводять бактеріологічний посів мазка, яким взято вміст ротоглоткового слизу. Також посів зрідка беруть безпосередньо з гортані в разі проведення конікотомії або постановки трахеостоми.

Лікування несправжнього крупу[ред. | ред. код]

Загальні положення[ред. | ред. код]
Допомога дитині з крупом (ісп. El garrotillo). Франсіско Гойя. Настанова Тормеза (ісп. El lazarillo de Tormes). 1808—1812 рр.

Необхідно заспокоїти дитину хвору на круп.[6] Якщо рівень сатурації кисню (рівень насиченості крові киснем) є меншим за 92 %, діти отримують кисень.

[5] При необхідності, рекомендують використовувати апарати подання кисню (необхідно тримати джерело кисню біля обличчя дитини), тому що застосування кисневої маски може ще більше збудити дитину.[5]

  • При легкому несправжньому крупі в стаціонарі призначають відволікальні та заспокійливі засоби, теплі парові інгаляції тривалістю 10-15 хвилин, кратність 4-6 разів на день. Рясне пиття (мінеральні води з лужним рН, молоко, чай).
  • При помірному крупі додатково внутрішньом'язово вводять літичну суміш (2,5 % розчин аміназину у поєднанні з 2 % розчином супрастин — все у вікових дозах). У дітей до 1 місяця від народження супрастин не можна використовувати. До інгаляційних сумішей додають гідрокортизон, муколітики, еуфілін. В 1-у добу внутрішньо призначають преднізолон (5 мг/кг на добу) тривалістю 3-4 дні (короткий курс до отримання ефективного результату). При лікуванні крупу використовують і такі глюкокортикостероїди, як дексаметазон та будесонід.[10] Значне полегшення наступає вже через шість годин після застосування.[10] Попри те, що ці ліки можна вводити різними способами, надають перевагу пероральному прийому.[6] Застосування дексаметазону з розрахунку 0,15, 0,3 та 0,6 мг/кг є ефективним та безпечним.[11]
  • При тяжкому крупі хворих переводять у реанімаційне відділення, де поміщають у кисневий намет з постійною температурою, 100 % вологістю, періодичним розпилюванням глюкокортикоїдів, протинабрякових препаратів, бронхолітиків, відхаркувальних. При тяжкому крупі застосовують інгаляції адреналіну через небулайзер (аерозольна суміш, яка розширює дихальні шляхи).[6] При застосуванні адреналіну при тяжкому перебігу крупу, полегшення наступає через 10 — 30 хвилин, проте триває лише близько 2 годин. Призначають антибіотики широкого спектра дії, нейролептики, серцеві глікозиди. Якщо немає ефекту — показана короткочасна оротрахеальна інтубація, санація трахеобронхіального дерева.
Інші способи лікування[ред. | ред. код]

Інші способи лікування крупу були досліджені, проте немає достатніх доказів їх ефективності. Дихання теплим чи зволоженим повітрям було традиційним способом лікування крупу вдома, проте клінічні дослідження довели його неефективність[5][6]. На сьогодні таке лікування використовують рідко.[4] Також не рекомендують використовувати ліки проти кашлю, які зазвичай містять декстрометорфан та/чи гвайфенезин.[8] Щодо дихання геліоксом (суміш гелію та кисню), яке раніше використовували для зменшення зусиль при диханні, доказів його ефективності не отримано достатньо для того, щоб рекомендувати його подальше застосування.[12] Оскільки круп найчастіше має вірусне походження лікування антибіотиками не проводять.[8] µ Проте при підозрі на бактеріальну інфекцію призначають такі антибіотики, як ванкоміцинта цефотаксим.[5] При тяжкому перебігу крупу, що виник на тлі грипу А чи В, призначають противірусні інгібітори нейрамінідази.[5]

Лікування справжнього крупу[ред. | ред. код]

Хворим з наявністю крупу призначають внутрішньовенне або внутрішньом'язове введення антитоксичної протидифтерійної сироватки та антибіотики (пеніциліни, азитроміцин, кларитроміцин), як і усім хворим на дифтерію. Для лікування крупу призначають пацієнтам літичні суміші (з включенням до їхнього складу аміназину, промедола, антигістамінних засобів), парові інгаляції, нестероїдні протизапальні препарати. При стенозі II—III ступеня необхідна інтубація або, навіть, трахеотомія з переходом на апаратну вентиляцію легень.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Дифтерія.

Вакцинація проти дифтерії допомагають запобігти захворюванню на дифтерію і, таким чином, розвитку справжнього крупу.[5] На сьогодні проводять клінічні дослідження поки що експериментальних вакцин проти вірусів парагрипу та РЕС-вірусу, які як буде доведено їх ефективність будуть спроможні захищати немовлят від цих хвороб, а, відповідно, і від виникнення несправжнього крупу.

  1. ↑ Тобто така пневмонія, що виникла внаслідок опускання запального процесу з гортані, трахеї нижче до бронхіол та альвеол.
  2. ↑ Online Etymological Dictionary, croup. Accessed 2010-09-13.
  3. а б Feigin, Ralph D. (2004). Textbook of pediatric infectious diseases. Philadelphia: Saunders. с. 252. ISBN 0-7216-9329-6. 
  4. а б Marchessault V (November 2001). Historical review of croup. Can J Infect Dis 12 (6): 337–9. PMC 2094841. PMID 18159359. 
  5. а б в г д е ж и к л м Cherry JD (2008). Clinical practice. Croup. N. Engl. J. Med. 358 (4): 384–91. PMID 18216359. doi:10.1056/NEJMcp072022. 
  6. а б в г д е Everard ML (February 2009). Acute bronchiolitis and croup. Pediatr. Clin. North Am. 56 (1): 119–33, x–xi. PMID 19135584. doi:10.1016/j.pcl.2008.10.007. 
  7. ↑ Benson BE, Baredes S, Schwartz RA. Stridor. Medscape Reference by WebMD. January 26, 2010.
  8. а б в г д Rajapaksa S, Starr M (May 2010). Croup – assessment and management. Aust Fam Physician 39 (5): 280–2. PMID 20485713. 
  9. а б в Diagnosis and Management of Croup (PDF). BC Children’s Hospital Division of Pediatric Emergency Medicine Clinical Practice Guidelines
  10. а б Russell KF, Liang Y, O'Gorman K, Johnson DW, Klassen TP (2011). Glucocorticoids for croup. У Klassen, Terry P. Cochrane Database Syst Rev 1 (1): CD001955. PMID 21249651. doi:10.1002/14651858.CD001955.pub3. 
  11. ↑ Port C (April 2009). Towards evidence based emergency medicine: best BETs from the Manchester Royal Infirmary. BET 4. Dose of dexamethasone in croup. Emerg Med J 26 (4): 291–2. PMID 19307398. doi:10.1136/emj.2009.072090. 
  12. ↑ Vorwerk C, Coats T (2010). Heliox for croup in children. У Vorwerk, Christiane. Cochrane Database Syst Rev 2 (2): CD006822. PMID 20166089. doi:10.1002/14651858.CD006822.pub2. 

крупа — Викисловарь

Морфологические и синтаксические свойства[править]

кру-па́

Существительное, неодушевлённое, женский род, 1-е склонение (тип склонения 1d по классификации А. А. Зализняка).

Корень: -круп-; окончание: [Тихонов, 1996].

Произношение[править]

  • МФА: ед. ч. [krʊˈpa], мн. ч. [ˈkrupɨ]

Семантические свойства[править]

Значение[править]
  1. цельные или дроблёные зёрна некоторых растений (обычно злаков), употребляемые в пищу ◆ Гречневая крупа. ◆ Манная крупа.
  2. мелкие зернообразные частицы снега или другого вещества ◆ С неба сыпала снежная крупа, полная луна висела среди телевизионных антенн, было тихо.
Синонимы[править]
  1. ?
  2. ?
Антонимы[править]
Гиперонимы[править]
  1. зерно, гранула
  2. частица, комочек
Гипонимы[править]
  1. манка, гречка
  2. ?

Родственные слова[править]

Этимология[править]

Происходит от праслав. *krupa, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. кроупа (др.-греч. Ψιχίον), укр. крупа, болг. кру́пка «крошка», сербохорв. кру́па «крупа, град», словенск. krúpa «перловая, ячневая крупа», чешск. kroupa «крупа, град», словацк. krúpa, польск., в.-луж. krupa, н.-луж. kšuра; восходит к праиндоевр. *krewǝp- «грубый, зернистый; струп, короста». Родственно латышск. kraũpis «парша; жаба», kr̨aũpa «бородавка, струп», лит. kraupùs «шершавый, неровный», krùpis «жаба», nu-krùpęs «покрытый струпьями», латышск. krupis, krupe «жаба», krupt, kr̨upt, -ùрu «съеживаться, сморщиваться», лит. krùpti «паршиветь», krùpis «малыш», далее др.-исл. hriúfr «шершавый, в струпьях», др.-англ. hréof — то же, возм., также латышск. krups «крохотный», skrupata «крошка», алб. kripë «соль», гег. krурё. Другая ступень чередования: кропкий «хрупкий, ломкий» — из *кръпъкъ. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

Перевод[править]

зёрна
  • Английскийen: cereals, groats
  • Бурятскийbua: хүрпээ
  • Датскийda: grød en, gryn, pl
  • Немецкийde: Grütze , Graupen, часто не переводится, использ. наим. сорта; гречневая Buchweizen м. -s, -, манная Grieß м. =, -, овсяная Hafer м. -s, -, перловая Graupen/Perlgraupen f pl
  • Французскийfr: gruau m, pl. -x

Анаграммы[править]

Крупа - это... Что такое Крупа?

  • КРУПА — вырабатывается из пшеницы, ячменя, овса, проса, риса, кукурузы, гречихи. В качестве крупы используются и семена гороха, фасоли, чечевицы. Химический состав круп (в % к сухому веществу). Из крупы готовят каши, котлеты, оладьи, клёцки, пудинги… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • КРУПА — КРУПА, обработанные посредством лущения, дробления, шлифования зерна хлебных растений. Для получения К. зерна сначала очищаются в сортировках и триерах от песка, пыли и сорных примесей, потом с них при помощи особых жерновов или вальцов… …   Большая медицинская энциклопедия

  • КРУПА — КРУПА, крупы, мн. нет, жен. 1. (в просторечии в знач. род. ед. употр. и род. мн. круп), собир. Хлебное зерно, очищенное и лущеное на специальных машинах. Манная крупа. Перловая крупа. Ячневая крупа. Гречневая крупа. Щи без круп. 2. перен. Снег в… …   Толковый словарь Ушакова

  • КРУПА — жен. хлебные зёрна, питательный семена, крупно смолотые или только обдиркою очищенные от лузги, шелухи; вареная крупа ·наз. кашей. Белая или манная крупа выделывается из пшеницы; черная или ржаная, изо ржи; зеленая, из неспелой ржи; ячная, из… …   Толковый словарь Даля

  • крупа — укр. крупа, ст. слав. кроупа ψιχίον, болг. крупка крошка , сербохорв. крупа крупа, град , словен. krupa перловая, ячневая крупа , чеш. kroupa крупа, град , слвц. krupa, польск., в. луж. krupa, н. луж. kšuра. Родственно лтш. kraũpis парша; жаба …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • крупа — сущ., м., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? крупы, чему? крупе, (вижу) что? крупу, чем? крупой, о чём? о крупе; мн. что? крупы, (нет) чего? круп, чему? крупам, (вижу) что? крупы, чем? крупами, о чём? о крупах 1. Крупа это пищевой… …   Толковый словарь Дмитриева

  • крупа — КРУПА1, ы, ж Атмосферные осадки, представляющие собой снег в виде мелких, шарообразных зерен. Непогода к вечеру разошлась еще хуже, крупа так больно стегала всю вымокшую, трясущую ушами и головой лошадь, что она шла боком… (Л. Т.). КРУПА2, ы, ж… …   Толковый словарь русских существительных

  • КРУПА — КРУПА, ы, мн. крупы, круп, крупам, жен. 1. Цельное или дроблёное зерно нек рых растений, употр. в пищу. Гречневая, ячневая, перловая, манная к. 2. перен. Снег в виде мелких круглых зёрен. Ледяная к. | уменьш. крупка, и, жен. | прил. крупяной, ая …   Толковый словарь Ожегова

  • крупа — ы; ж. 1. Продукт питания, состоящий из цельных или дроблёных зёрен различных культур. Гречневая, манная, ячневая, перловая, овсяная к. Добавить крупы в суп. Перебрать крупу. 2. Снег в виде мелких шаровидных зёрнышек. Снежная к. ◊ Как мышь на… …   Энциклопедический словарь

  • крупа — манка, сечка, крупка, овсянка, саго, греча, ядрица, продел, гречка, перловка, осадки, снег, зерно, пшено, гречиха, тапиока, геркулес Словарь русских синонимов. крупа сущ., кол во синонимов: 27 • бус (17) • …   Словарь синонимов

  • крупа — 1 іменник жіночого роду те саме, що крупи рідко крупа 2 іменник жіночого роду крупина рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Пшеничная крупа — Википедия с видео // WIKI 2

    Пшеничная крупа — крупа из твёрдых сортов пшеницы.

    В России пшеничную крупу вырабатывают двух видов: «Полтавская» и «Артек»[1].

    Энциклопедичный YouTube

    • 1/2

      Просмотров:

      22 156

      11 004

    • ✪ Каша пшеничная молочная

    • ✪ Мультиварка пшеничная каша

    Содержание

    Описание

    Вид Характеристика[1]
    Полтавская Крупа № 1 (крупная) — зерно пшеницы, освобожденное от зародыша и частично от плодовых и семенных оболочек, зашлифованное, удлиненной формы с закругленными концами
    Крупа № 2 (средняя) — частицы дробленого зерна пшеницы, полностью освобождённые от зародыша и частично от плодовых и семенных оболочек, зашлифованные, овальной формы с закругленными концами
    Крупа № 3 (средняя) и 4 (мелкая) — частицы дробленого зерна пшеницы различной величины, полностью освобождённые от зародыша и частично от плодовых и семенных оболочек. Частицы крупы округлой формы и зашлифованы
    «Артек» Частицы мелкодробленого зерна пшеницы, освобождённые полностью от зародыша и частично от плодовых и семенных оболочек. Частицы крупы зашлифованы

    Применение

    Крупную полтавскую крупу используют для приготовления супа или гарнира, мелкую — для приготовления каши и биточков. Крупу «Артек» применяют для приготовления жидких и густых молочных каш, запеканок, биточков[2].

    См. также

    Примечания

    1. 1 2 ГОСТ 276-60 — Крупа пшеничная (Полтавская, «Артек»). Технические условия.
    2. ↑ Крупа // Краткая энциклопедия домашнего хозяйства. Том 1. — М.: Большая советская энциклопедия, 1959. — С. 303. — 772 С.
    Эта страница в последний раз была отредактирована 20 июля 2020 в 23:41.

    круп — Викисловарь

    Морфологические и синтаксические свойства[править]

    круп

    Существительное, неодушевлённое, мужской род, 2-е склонение (тип склонения 1a по классификации А. А. Зализняка).

    Корень: -круп-.

    Произношение[править]

    Семантические свойства[править]

    Значение[править]
    1. разг. задняя часть корпуса лошади от середины спины до хвоста ◆ Навстречу ему бросился другой всадник, и укротитель на полном скаку вскочил на круп лошади своего товарища, а почувствовавшая свободу дикая лошадь с ржанием помчалась к табуну. И. Ф. Бларамберг, «Воспоминания», 1872 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Вдруг мой спутник издал лёгкий гортанный крик удивления и вскочил сзади на круп моей лошади. В. Г. Короленко, «Государевы ямщики», 1900—1901 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
    2. мед., разг. то же, что ларинготрахеобронхит; воспалительный процесс, поражающий гортань, трахею, бронхи и характеризующийся затруднением дыхания, вызывающим удушье ◆ Так, корь в 1889 г. была зарегистрирована только 3 раза, а скарлатина, дифтерит и круп ни разу. А. П. Чехов, «Остров Сахалин», 1893—1895 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы) ◆ Совершенно неожиданно у него сделался круп; это уже второй раз в этом году. П. И. Чайковский, «Переписка с Н. Ф. фон-Мекк», 1880 г. (цитата из Национального корпуса русского языка, см. Список литературы)
    Синонимы[править]
    1. устар. перепончатая жаба
    Антонимы[править]
    Гиперонимы[править]
    Гипонимы[править]

    Родственные слова[править]

    Ближайшее родство

    Этимология[править]

    Происходит от ??

    Фразеологизмы и устойчивые сочетания[править]

    Перевод[править]

    Список переводов

    Анаграммы[править]

    Библиография[править]

    • форма родительного падежа множественного числа существительного крупа

    Simple English Wikipedia, бесплатная энциклопедия

    Овес, ячмень и некоторые продукты питания из злаков. Тарелка хлопьев для завтрака с чашкой кофе.

    Зерновые обычно относятся к типу травы, которую выращивают для употребления в пищу. Некоторые из них, например пшеница, в основном используются для кормления людей. Некоторые скармливают скоту, а меньшие количества используются для других целей.

    Это обычный завтрак. Вид хлопьев, которые едят на завтрак, называется хлопья для завтрака .Это сделано из зерна и обычно едят с молоком в Соединенных Штатах. [1] Часто подслащивают сахаром, сиропом или фруктами. [1] Есть много видов злаков. Некоторые названия хлопьев для завтрака включают Cheerios, Kellogg's, Cocoa Puffs и другие различные бренды. Большинство хлопьев на завтрак готовят для детей, но есть и для взрослых. Некоторые злаки для взрослых готовятся для диет или других полезных для здоровья свойств.

    Слово «злак» происходит от слова «Церера», имени римской богини урожая и земледелия.Зерно называется кукуруза в Великобритании и Ирландии, но в США, Канаде, Австралии и Новой Зеландии кукуруза означает кукуруза .

    В 19 веке американцы много ели на завтрак мясо и обычно не ели зерна и клетчатку. Но после этого люди, которые были заинтересованы в более здоровой пище, начали стремиться к здоровым завтракам. [2]

    Это привело к созданию Гранулы. Название Granula происходит от гранул , состоящих из зерна.В 1863 году они стали первыми хлопьями для завтрака и включали в себя тяжелые наггетсы, сделанные из отрубей, внешней оболочки зерна, которую вынимают при приготовлении муки. Перед употреблением в пищу кашу нужно было замочить на ночь. Просто полить его молоком было недостаточно, чтобы сделать его съедобным. [2]

    Зерновые, которые едят сегодня, выросли в результате кампании по оздоровлению, которая началась в 1860-х годах. Тонкое тесто, подаваемое пациентам в больницах, вдохновило двух мужчин, К.В. Поста и В.К. Келлогга. Эти двое мужчин основали свои компании, назвав их в честь себя. [2]

    Викискладе есть медиафайлы, связанные с зерновых .
    ,

    Зерновые - Википедия

    Wikipedia:Wikipedia:Llista d Wikipedia:Wikipedia:Llista d Avena, cebada y varios productos производные

    Los злаков son un conxuntu de plantes herbácees que los sos granos o semientes empléguense pa l'alimentación humana o del ganáu, xeneralmente mazaos al mou de fariña. La pallabra cereal remanez de Ceres , el nome en llatín de la diosa de l'Agricultura.

    • Casulla: caxina o carpeza más esterior de toes y daqué dura que protexe la semiente.Ta ensamada de frebes vexetales.
    • Endospermu: cadarma fariñosa qu'arrodia al xermen y que-y apurre los nuttyente afayaízos pal so desendolcu.
    • Testa: capa esterior llaminar qu'endolca al granu y proporciona nutritious y vitamines.
    • Xermen o embrión: allúgase nel centru de la semiente, dende la que se desendolca la nueva planta.

    Los cereales tan consideraos como la base de les grandes civilizaciones darréu que afitaron una de les primeres actividaes agrícoles humanes, forxando una mena d'alimentación costante alrodiu de la que l'actividá humana podía tresnase les talaes meitase, Европейские культуры crisáronse alrodiu del trigu, les civilizaciones del estremu oriente alrodiu del arroz y les d'américa cultivaren maíz.

    Los astures facíen pan (panificaben) con seis cereales, tres nel branu y tres nel iviernu. Los tres de branu son: maíz, miyu, y panizu y los tres d'iviernu: escanda, trigu y centén.

    Los cereales caltienen almidón que ye'l Principal de los alimentos humanos. El xermen de la semiente caltién llípidos en proporción cimbrable que permite la estrayedura d'aceite vexetal de dellos vexetales. La semiente ta arrodiada d'una casulla ensamada sobro tou por celulosa, Component importante de la freba dietética.Dalgunos cereales caltienen una proteína, глютен, незаменимый продукт для приготовления пищи. Les proteínes de los cereales сын зондов n'aminoácidos esenciales como la lisina.

    Les especies que cueyen dientro d'esta category agronómica pertenecen na so mayoría a la familia Poaceae (gramínees), que'l so frutu ye unpartable de la semiente; sicasí tamién s'inclúi plantes con semientes semeyaes a granos que son d'otres семей, como la quinua, l'alforxón (o Trigu oriáu), el beldu, el huauzontle o'l mirasol.Dalgunos autores denomen a estes caberes especies falsos cereales o pseudocereales .

    Les Principales, особый сын:

    ,

    злаков - Викисловарь

    Английский [править]

    Этимология [править]

    Заимствовано из французского céréale («имеющий отношение к злакам»), из латинского Cerealis («относящийся к Церере»), из Ceres («римская богиня земледелия»), из прото-индо- Европейский * ḱer- («расти»), из которого также латинский Sincerus (английский искренний ) и латинский crēscō («расти») (английский полумесяц ).

    Произношение [править]

    Существительное [править]

    зерновые ( счетные и бесчисленные , множественные зерновые )

    1. (счетно) Вид травы (например, пшеница, рис или овес), выращиваемой для получения съедобных зерен.
    2. (бесчисленное множество) Зерна такой травы.
    3. (бесчисленное количество) Сухие завтраки.
      Хотите хлопьев ?
      Какие хлопья вы хотите на завтрак?
    Синонимы [править]
    Гипонимы [править]
    • ( Зерновые ) Зерновые ; ячмень, фонио, кукуруза / кукуруза, просо, овес, рис, рожь, сорго, тефф, тритикале, пшеница
    Производные термины [править]
    Связанные термины [править]
    Переводы [править]

    Дополнительная литература [править]

    Анаграммы [править]


    Каталонский [править]

    Этимология [править]

    Заимствовано из латинского Cereālis («относящийся к Церере»), из Cerēs («богиня земледелия»).

    Произношение [править]

    Существительное [править]

    злаки м ( во множественном числе злаки )

    1. злак (вид травы, выращиваемой на съедобные зерна)
      • 2008 , Miquel Pujol i Palol, Les plantes cultivades. 1. Зерновые , → ISBN , стр. 24:
        Деликатес в Каталонии, в Испании, где важна культура, злаков, га, и добавка, добавляемая 40 штук.
        В Каталонии, как и в Испании, значение зерновых и сельскохозяйственных культур за последние 40 лет возросло.
    2. (в бесчисленном количестве) злаки (зерна таких растений)
    3. (во множественном числе) сухие завтраки (пищевые продукты, обработанные из зерен и съеденные с молоком)

    Дополнительная литература [править]


    португальский [править]

    Этимология [править]

    Заимствовано из латинского Cereālis («относящийся к Церере»), из Cerēs («богиня земледелия»).

    Произношение [править]

    Существительное [править]

    зерно м ( множественное число cereais )

    1. злак (вид травы, возделываемой на съедобные зерна)
    2. (в бесчисленном количестве) злаки (зерна таких растений)
    3. сухие завтраки (пищевые продукты, приготовленные из зерна и съеденные с молоком)
    Гиперонимы [править]
    Гипонимы [править]
    Связанные термины [править]

    Дополнительная литература [править]

    • «зерновые» в Dicionário Priberam da Língua Portuguesa .

    испанский [править]

    Этимология [править]

    Заимствовано из латинского Cereālis («относящийся к Церере»), из Cerēs («богиня земледелия»).

    Произношение [править]

    Существительное [править]

    злаки м ( во множественном числе злаки )

    1. злак (вид травы, возделываемой на съедобные зерна)
    2. (в бесчисленном количестве) злаки (зерна таких растений)
    3. (во множественном числе) сухие завтраки (пищевые продукты, обработанные из зерен и съеденные с молоком)

    Дополнительная литература [править]

    ,

    Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *